Сьогодні в Україні поступово збільшуються площі під енергетичними культурами. Найбільш перспективною рослиною для виробництва енергії є міскантус (Miscanthus x giganteus), який належить до родини віяльник.

Міскантус є злаковою багаторічною травою, яка не вибаглива до температури, вологи та ґрунтів. Тим більше, рослини міскантусу здатні покращувати стан ґрунту та відновлювати деградовані ґрунти. Саме тому він може бути незамінною культурою на бідних землях, які не придатні для вирощування інших сільськогосподарських культур, наприклад ґрунти, що постраждали від повеней чи засолення. Добре росте міскантус на більшості ґрунтів з рН 5,5 – 7,5, а також добре переносить посуху та високий рівень ґрунтових вод.

За тривалого вирощування на одному місці і відсутності втручання в ґрунтотворний процес, відбувається стабілізація видового складу ґрунтової мікрофлори та ґрунтоформувальних процесів.

Рослини міскантусу завдяки своєму гарному листю та суцвіттю, досить часто використовуються як декоративні в ландшафтному дизайні.

Міскантус стає розповсюдженою культурою з низьким споживанням біоенергії і все частіше використовується в світі як джерело підстилки для свійських тварин на фермах. Його січка здатна втримувати вологу в кількості втричі більшій від своєї маси, що забезпечує кращі гігієнічні властивості, ніж солома зернових. В країнах Європи, зокрема в Німеччині, Англії та Швейцарії використовується січка розміром 15 мм для підстилки як тваринам так і птиці.

Нині широко використовується і мульча міскантусу, яка досить добре затримує ріст бур’янів, а також запобігає втраті вологи з ґрунту у жарку погоду за рахунок зменшенню випаровування. Завдяки мульчі можна досягти збільшенню врожайності сільськогосподарських культур, а також її можна закомпостувати та використати як органічне добриво.

З цукровоквіткового міскантусу в Китаї виготовляють папір. Із 10-15 т сухої біомаси отримують 4-6 тон чистої целюлози. Міскантус також використовується для виробництва пластмаси, біоетанолу, лиття органічних полімерів, які розкладаються мікроорганізмами, сільськогосподарських матеріалів, волокон, ниток високої міцності та горщиків для розсади.

Як біоенергетична культура, в порівнянні з іншими, є найефективнішою  для виробництва твердого біопалива. Передусім за рахунок високої урожайності сухої біомаси (до 40 т/га) та високій теплотворної здатності (до 18 МДж/кг). Крім того, рослини міскантусу мають низьку природну вологість стебел на час збирання, яка складає до 15%. Перевагою вирощування міскантусу також є накопичення в ґрунті, вже на четвертий рік вирощування, 15-20 т/га кореневищ, що еквівалентно 7,2-9,2 т/га вуглецю, що позитивно впливає на родючість ґрунту. Повного потенціалу врожайності досягає міскантус на третій-четвертий рік після посадки на родючих ґрунтах, а на бідних на четвертий-п’ятий. Збирають його зазвичай взимку або ранньою весною. Також практикують збирання восени або двічі на рік: спочатку пізньою весною або на початку літа, а потім восени.

Підготували: канд. с.-г. наук О.М. Атаманюк та канд. с.-г. наук А.О. Гагін