Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України створена у 1893 році.

На станції працює понад 100 працівників, із них 24 науковців, в тому числі 8 кандидатів с.-г. наук.

Очолює станцію кандидат сільськогосподарських наук Микола Володимирович Бузинний.

Основні види наукової діяльності станції:

- створення та впровадження у виробництво сучасних інтенсивних конкурентоспроможних сортів пшениці озимої, вики ярої та гібридів цукрових буряків;

- виробництво високоякісного насіння пшениці озимої, вики ярої та цукрових буряків;

- створення джерел біоенергетичної рослинної сировини та технології її переробки.

- розробка технологій вирощування с.-г. культур, що базуються на використанні нових сортів, гібридів та нових хімічних засобів.

Наукові лабораторії станції

В даний час діють чотири наукові лабораторії:

- лабораторія селекції однонасінних цукрових буряків та поліплоїдії;

- лабораторія селекції пшениці м’якої озимої та горошку посівного (ярого);

- лабораторія технологій вирощування біоенергетичних культур, агроекомоніторингу, проблем землеробства та агрохімічних досліджень у зоні Центрального Лісостепу України;

- лабораторія наукового забезпечення інтегрованого захисту рослин і біоенергетичних культур від бур’янів, шкідників та хвороб у зоні Центральному Лісостепу України.

Наукові лабораторії станції здійснюють науково-дослідні роботи згідно тематичних планів Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків по чотирьох державних науково-технічних програмах: «Біоенергетичні ресурси», «Цукрові буряки», «Зернові культури» та «Корми і кормовий білок».

Станом на 2025 рік виконуються наукові дослідження за 15 фундаментальними завданнями і 3 прикладними. Детальніше із завданнями можна ознайомитися за посиланням.

Селекція буряків цукрових

Селекційна робота з цукровими буряками розпочалася в 1893 році селекціонером С.Ц. Рителем під керівництвом доктора Ф.К. Куделько, а в  1923 році створений відділ селекції цукрових буряків, де працювали відомі науковці П.О.Дубінін, М.Ф.Котт, Г.Є.Чухрай, А.З.Архимович та багато інших.

Із сортів багатонасінного цукрового буряка Білоцерківської селекції, найбільш цінними були сорти: БЦ 1550, БЦ 1551 та БЦ 136, які займали значні площі посівів у виробництві.

Серед найвагоміших досягнень - створення однонасінного сорту цукрових буряків Ольгою Кирилівною Коломієць, вперше в історії світового буряківництва. В 1953 році в результаті інтенсивної цілеспрямованої роботи О.К.Коломієць було створено, а в 1956 році вперше в світі районовано сорт цукрових буряків Білоцерківський однонасінний. Згодом були створені однонасінні сорти: Білоцерківський однонасінний 34, Білоцерківський однонасінний 40, Білоцерківський однонасінний 45.

Відтоді і до сьогодні, досягненнями поколінь селекціонерів станції: В.А. Єгорова, О.К. Коломієць, К.І. Лободіна, С.Т. Бережко, С.П. Устименко, Л.М. Чемерис, О.К. Лободіна, В.О. Рибака, В.М. Змієвського є високопродуктивні поліплоїдні і диплоїдні сорти та гібриди цукрових буряків: Білоцерківський ЧС-32, Білоцерківський ЧС-51, Білоцерківський ЧС-57, Олександрія, Анічка, Константа, Каверось, Білоцерківський ЧС-90, БЦ-СІД, КВ-Марта, Ольжич, Злука, Смарагд, Кварта.

Нині до Державного реєстру рослин України внесено 17 високопродуктивних гібридів буряків цукрових білоцерківської селекції: Анічка, Ольжич, Етюд, Константа, Черешневий, Барський, Верхня, Охтирський, Калинівський, Сонячний, ІЦБ 0902, ІЦБ 0903, ІЦБ 0904, ІЦБ 0905, Злука, Кварта та Вільшанка. Пропонуються до реалізації насіння двох гібридів: Константа та Охтирський.

Селекція і насінництво пшениці м’якої озимої та спельти.

З часу заснування, станцією ведеться селекція зернових культур, зокрема пшениці м’якої озимої та спельти озимої.

Роботи з селекції озимої пшениці розпочалися в 1922 р.

Визнання досягнень станції в розвитку селекції основної хлібної культури України нерозривно пов'язане з ім'ям видатного вченого-селекціонера, доктора с-г наук, професора, Андрія Андрійовича Горлача (1898-1976), який усе трудове життя присвятив селекції пшениці, а з 1924 р. й до останніх днів свого життя працював на Білоцерківській станції. Серед його сортів - відомі в Україні та за її межами Лісостепка 74, Лісостепка 75 і Білоцерківська 198, які з 1955 до 1960 р. займали основні посівні площі в Україні (понад 4 млн. га).

З 1976 р. по 2024 р. селекцію пшениці озимої успішно проводила селекціонер, доктор сільськогосподарських наук, професор Лариса Антонівна Бурденюк-Тарасевич. На основі теоретичних розробок під її керівництвом створено більше 30 інтенсивних, цінних та сильних за хлібопекарськими якостями сортів пшениці озимої. Серед них загальновідомі Білоцерківська напівкарликова, Перлина лісостепу, Лісова пісня, які в свій час слугували національним стандартом на державному сортовипробуванні.

Лариса Антонівна значну увагу приділяла дослідженню генетичних змін озимої м’якої пшениці в результаті іонізуючого опромінення, що виникло внаслідок аварії на ЧАЕС. Зібрані під керівництвом  академіка Д.М Гродзинського 239 зразків пшениці, які впродовж двох років у посіві 1986 р. і самосіві 1987 р. знаходилися неподалік зруйнованого реактора, були передані для вивчення й підтримання на станцію. Передбачалося визначити можливість використання їх для селекції шляхом відбору серед мутантів кращих за господарсько-цінними ознаками ліній та залучення їх у схрещування.

Сьогодні колекція чорнобильських радіомутантів налічує близько 3000 зразків. Серед них було виділено два сорти пшениці спельти озимої, а залучення їх до гібридизації дало змогу створити 12 сортів пшениці м'якої озимої, які занесені до Державного реєстру.

Нині селекцію пшениці продовжують проводити завідуюча лабораторією, кандидат сільськогосподарських наук О.А. Дубова та старший науковий співробітник А.М. Чайка, які є співавторами більше 25 сортів пшениці м’якої озимої, що пройшли державну реєстрацію.

Станом на 2025 рік до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 31 сорт пшениці озимої (Triticum aestivum та  Triticum spelta) білоцерківської селекції: Перлина лісостепу, Елегія, Либідь, Царівна, Лісова пісня, Романтика, Відрада, Щедра нива, Чародійка білоцерківська, Водограй білоцерківський, Легенда білоцерківська, Зорепад білоцерківський, Грація білоцерківська, Квітка полів, Муза білоцерківська, Рось, Розумниця, Зоря ланів, Лірика білоцерківська, Гадзинка, Евріка, Вишиванка білоцерківська, Білоцерківська ювілейна, Добродійка, Енеїда, Діана білоцерківська, Зіронька, Трембіта білоцерківська, Памяті Горлача, Сопілка та Білоцерківчанка.

Всі сорти характеризуються високою продуктивністю зерна, екологічною пластичністю, зимо- та посухостійкістю, стійкістю до вилягання, добрими та відмінними хлібопекарськими якостями. Більшість сортів за рекомендаціями державного сортовипробування придатні для вирощування в усіх трьох ґрунтово-кліматичних зонах України.

Посівні площу по Україні під сортами пшениці м’якої озимої білоцерківської селекції становлять біля 0,5 млн. га, в тому числі в насіннєвих господарствах апробовано розсадників розмноження і супереліти біля 100 тис. га.

Селекція і насінництво горошку посівного (ярої вики).

Селекція вики ярої має тривалу історію, яка увібрала досвід та здобутки багатьох поколінь науковців: С.І. Чорнобривенка, О.І. Харечко-Савицької, П.Є. Ярошевського, Т.О.Стегайло, М.М. Боріс та П.М. Боріс. Робота з цією с.-г. культурою розпочата в 1928 році.

Відтоді були створено сорти, які охопили значні ареали вирощування: Білоцерківська 01, Білоцерківська 874/31, Білоцерківська 747/31, Білоцерківська 1699/33, Білоцерківська 1540/34, Білоцерківська 1549/34, Білоцерківська 287, Білоцерківська 23, Білоцерківська 24, Білоцерківська 27.

З 1963 року розпочав роботу В.І. Сидорчук. Під керівництвом В.І.Сидорчука були створені та районовані сорти: Білоцерківська 64/55, Білоцерківська 199, Білоцерківська 222, Білоцерківська 623, Білоцерківська 33, Білоцерківська 66, Білоцерківська 50, Білоцерківська 679 та Білоцерківська 88.

Пізніше, В.І. Сидорчуком та С.В. Синьогубом створено сорти: Білоцерківська 9, Білоцерківська 34, Білоцерківська 7, Білоцерківська 96, Білоцерківська 10, Ізида та Ярослава, які районовані в усіх агрокліматичних зонах України. Сорти Білоцерківська 96 та Ярослава вирощуються й нині, успішно конкуруючи з більш сучасними сортами.

Селекція вики ярої й сьогодні проводиться з успіхом, використовуючи надбання багатолітніх селекційних досліджень та сучасні методи. Основним напрямком селекції вики ярої є створення сортів фуражного та укісного напрямків використання, з підвищеним вмістом протеїну в зерні та вегетативній масі, адаптовані до основних зон вирощування.

В лабораторії селекції пшениці м’якої озимої та горошку посівного (ярого) питаннями селекції вики ярої займаються науковці: кандидат сільськогосподарських наук А.О. Гагін та С.В. Синьогуб.

До Реєстру сортів рослин України внесено 6 сортів горошку посівного (вики ярої), створених в лабораторії: Білоцерківська 96, Ярослава, Євгена, Ліла, Озіряна та Веснянка.

В сортових посівах ярої вики на насіння Білоцерківські сорти займають в Україні до 85% площ.

Дослідження технології вирощування біоенергетичних культур та дослідження в стаціонарному досліді.

Робота лабораторії технологій вирощування біоенергетичних культур (до цього землеробства) проводяться в багатофакторному стаціонарному і короткострокових дослідах. Вивчаються такі біоенергетичні культури: сорго цукрове та зернове, буряк цукровий, міскантус, світчграс, енергетична верба та павловнія.

Стаціонарний дослід (Атестат № 46 « Пошук шляхів підвищення ефективної родючості ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур на базі поєднання різних сівозмін, обробітку ґрунту і системи удобрення» багатофакторний стаціонар ), закладався поступово, входженням одним полем, починаючи з підсіву конюшини в 1973 році. Дослідження проводили в трьох десятипільних сівозмінах, плодозмінній: багаторічні (однорічні) трави – озима пшениця – цукровий буряк – горох – озима пшениця – цукровий буряк –кукурудза на з/к – озима пшениця – цукровий буряк – ячмінь; в просапній: кукурудза на ранній силос – озима пшениця – цукровий буряк - кукурудза МВС - озима пшениця – цукровий буряк – кукурудза на з/к – озима пшениця – цукровий буряк -  ячмінь; в зернопросапній: горох – озима пшениця – цукровий буряк – горох – озима пшениця – озима пшениця - кукурудза на з/к – озима пшениця – цукровий буряк – ячмінь.

В всіх сівозмінах вивчали основний обробіток ґрунту і удобрення культур. Еталоном при вивченні основного обробітку ґрунту була різноглибинна оранка (28-30 см під цукрові буряки, 23-25 см під кукурудзу, 20-22 см під інші культури). Стандартом по удобренню є двократна доза добрив з внесенням на 1 га сівозмінної площі N₅₀Р₆₆К₆₆ на фоні 6 т гною в першій і 9 т в другій і третій ротаціях.

З початку третьої ротації (1997 р.) в чотирьох варіантах (1, 26, 41 і 46) вивчається відновлення родючості ґрунту шляхом внесення добрив після того, як їх не вносили протягом 20 років.

В 1999 році першою ланкою сівозмін закінчилися дослідження за повною схемою третьої ротації. Починаючи з другої ланки добрива вносилися тільки в 13 варіантах, а в решті вивчалася післядія різних фонів. З цього ж часу вивчалася і післядія тривалого застосування різних видів основного обробітку ґрунту. Під цукрові буряки по всіх варіантах проводилася оранка на 28-30 см, а під інші культури мілкий обробіток, переважно важкими дисковими боронами.

Починаючи з 2006 року дослідження проводили за схемою першої ротації, з 2012 року – другої ротації, з 2018 року – третьої ротації, а з 2024 року – четвертої ротації шестипільних сівозмін. Де вивчали плодозмінну (викоовес – пшениця озима – буряки цукрові – ячмінь з підсівом конюшини – конюшина – пшениця озима), просапну (викоовес – пшениця озима – буряки цукрові – ячмінь – соя – соняшник) і зернопросапну (викоовес – пшениця озима – буряки цукрові – ячмінь – вика яра, в першій ротації ріпак, – пшениця озима) сівозміни.

На даний час, по всіх культурах плодозмінної, просапної і зернопросапної шестипільних сівозмін в першій, другій, третій ротаціях отримано трьохрічні дані, а в четвертій ротації по виковівсу – двохрічні, по пшениці озимій – однорічні дані.

Лабораторією впроваджено, для зони діяльності станції, науково-обгрунтовані короткострокові сівозміни, комбінований обробіток грунту, оптимальні дози добрив в ланках сівозміни, застосування високоефективних гербіцидів та технології вирощування цукрових буряків.

В розвитку системи адаптивного землеробства мова має йти про адаптивні видоспецифічні сівозміни, побудовані таким чином, що забезпечують макси-мально можливі врожайність і якість продукції в тієї чи іншої конкретної сільськогосподарської культури.

Лабораторію технологій вирощування біоенергетичних культур очолює кандидат сільськогосподарських наук О. М. Атаманюк, під керівництвом якого працюють наукові співробітники Гольдермахер І.М. та Прокопенко Г.П.

Агрохімічні дослідження ґрунту та продукції.

На Білоцерківській дослідно-селекційній станції відділ агрохімії у штаті з’явився у 1931 році із завданням самостійно проводити стаціонарні досліди з добривами і в співпраці з відділом рільництва.

З 1933 по 1937 рр. лабораторія займалася аналізом ґрунтових зразків для складання ґрунтової карти районів бурякосіяння.

Із 1934 року по 1958 рік лабораторію очолювала Стародуб Зінаїда Василівна, а з 1959 по 1972 рік Марія Харитонівна Коцюренко.

У стаціонарних дослідах вивчали системи сівозмін, системи удобрення, системи обробітку та вегетаційні досліди з великим обсягом агрохімічних, біохімічних, мікробіологічних досліджень.

Лабораторію з 1972 по 2011 рік очолювала Петрова О.Т., яка внесла великий науковий вклад, результатом якого опубліковано 70 праць.

Результати багаторічних досліджень на стаціонарі дали можливість встановити розподіл та динаміку рухомих форм елементів живлення в ґрунті під цукровими буряками, озимою пшеницею та іншими культурами в залежності від доз органічних і мінеральних добрив,  хімічний склад основної та побічної продукції, вивчити зміни основних показників родючості ґрунту у трьох сівозмінах – плодозмінній, зерновій і зерно-просапній.

Результати визначення технологічних якостей цукрових буряків сприяють отриманню високих врожаїв коренеплодів з високими показниками цукристості і виходу цукру з одиниці площі.

На даний час над агрохімічними дослідженнями працюють: Сенчук Світлана Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук, Остапович Є. М., Поліщук Л.С. та Бондаренко В.П.  

Моніторинг шкідників та хвороб та дослідження із захисту рослин.

Дослідження з ентомології та фітопатології розпочато в 1922 році під керівництвом І.Й. Кораба та В.М. Шевченка.

В.М.Шевченко розробив оригінальний метод оцінки цукрових буряків на стійкість до кагатної гнилі, який застосовується і нині в селекції й відомий під назвою «біологічний метод Шевченка».

Розроблено методики з оцінки стійкості цукрових буряків до хвороб (коренеїд, кагатна гниль), які були загальновизнані.

Лабораторією наукового забезпечення інтегрованого захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб вивчаються питання захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фіто-санітарного стану агроценозів і зниження втрат врожаю. В лабораторії вперше розробили методики з оцінки стійкості цукрових буряків до хвороб, які широко використовуються в селекційному процесі.

Нині під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук В.П. Педоса, працюють наукові співробітники Л.Є. Король та О.В. Змієвський. Співробітниками лабораторії наукового забезпечення інтегрованого захисту рослин від шкідників та хвороб у зоні Центрального Лісостепу України отримано понад 10 патентів на винаходи.

Демонстраційний дослід

На трасі Біла Церква-Володарка напроти повороту до центральної садиби станції, щорічно закладається демонстраційний посів сортів та гібридів селекції мережі НААН. Де можна ознайомитися із демонстраційними посівами: пшениці м’якої озимої, спельти, ячменю, вівса, проса, гречки, горошку посівного (ярого), гороху, соняшнику, сої та цукрового буряка.

Демонстраційний посів буряка цукрового в 2025 році

 Здійснюючи свою наукову та фінансово – господарську діяльність, Білоцерківська дослідно-селекційна станція на сьогоднішній день виконує основну соціально-економічну функцію – забезпечення робочими місцями працюючих, гідну заробітну плату, створення робочих місць на селі.

Білоцерківська дослідно-селекційна станція забезпечує проведення 15 фундаментальних та 3 прикладних досліджень в галузі рослинництва, селекції, насінництва та біоенергетики, створення нових сортів і гібридів сільськогосподарських та біоенергетичних культур, здійснення науково-дослідних робіт, проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво, здійснення іншої господарської діяльності.